№5 Шотланська висловуха

Історія

Родоначальницею породи була біла кішка, що з'явилася на фермі в Шотландії в 1961 році. Подібні мутації виникали й раніше, однак ніхто раніше не займався розведенням таких тварин, і вони зникали.

Розведення шотландських капловухих має певні складності. При схрещуванні двох капловухих кішок виникають аномалії будови кістяка, що призводять до численних хвороб тварини. Такі кішки не життєздатні. Тому необхідно шотландську капловуху спаровувати з кішкою з прямими вухами. Бажано, щоб ці короткошерсті кішки з нормальними вухами (страйти) були отримані від капловухої кішки й від кішки з нормальними вухами. Таких кішок у Європі до 2005 року записували як британських короткошерстих, чим наносили велику шкоду як британській, так і шотландській породі, а з 2005 року страйти визнані не лише допоміжним інструментом для розведення капловухих кішок (фолдів), а офіційною породою, яка має свої стандарти і іменується шотландська прямовуха^[1] (скоттіш страйт). Виведений довгошерстий різновид — фолди-хайленди, залишаються поки що досить рідкісними. Скоттіш фолд сьогодні вельми популярна порода. Їхні стандарти затверджені в багатьох фелінологічних організаціях (ТІСА, WCF, CFA й інших).

Характер

Шотландські капловухі завдяки своїм вухам мають оригінальний вигляд. Вони мають спокійний, урівноважений характер. Легко знаходять спільну мову з іншими свійськими тваринами. Кішки ласкаві, ніжні. Прив'язуються до людей.

Малі кошенята відзначаються своєю активністю,грайливістю,що для більшості у дорослому віці не є характерною ознакою.

Зовнішній вигляд

Кішки шотландської капловухої — це тварини середньої величини, округлих ліній, близькі за типом до британської короткошерстої. Кістяк розвинений помірно. Тіло коротке, округле, приосадкувате, мускулясте, міцне. Ноги середньої довжини. Має однакову ширину в грудях й у хрестці. Грудна клітка широка. Кінцівки середньої довжини. Лапи акуратні, округлі. Пальці рухливі. Хвіст від середнього до довгого, рухливий, товстий біля основи, рівномірно звужений до кінчика. Перевага надається довгому.

Голова округла, масивна, із сильним підборіддям і розвиненими щелепами. Подушечки вібрис округлені, добре розвинені. Щоки повні. Щелепи широкі. Ніс короткий, широкий, з невеликою сіделкою. Допускається легке заглиблення на переході від чола до носа. Перевага надається якомога меншим і щільно складеним вухам. Вуха спрямовані вниз і вперед. Поставлені таким чином, що створюють враження круглої голови. Нахилена вперед частина вуха повністю закриває вушний отвір. Вуха не виступають за контури голови. Кінчики вух заокруглені. Очі великі, широко відкриті, округлені, досить широко розставлені. Шия коротка.

Шерстний покрив існує у двох варіаціях: короткошерстий і напівдовгошерстий. Короткошерстий скоттіш фолд має шерсть коротку, м'яку, густу, пружну, неприлеглу. Текстура варіюється залежно від забарвлення, географічних і кліматичних особливостей.

Довгошерстий скоттіш фолд має шерсть від середньої довжини до довгої (перевага надається рівномірно довгій). Колір очей, мочка носа й подушечки лап повинні відповідати забарвленню.